галоген — галоген … Орфографический словарь-справочник
ГАЛОГЕН — (греч., от hals соль, ginogmai рождать). Вещество, содержащее в себе соль, солерод. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГАЛОГЕН греч., от hals, соль, и gignomai, рождать. Солерод. Объяснение 25000… … Словарь иностранных слов русского языка
галоген — галоид Словарь русских синонимов. галоген сущ., кол во синонимов: 7 • астат (3) • бром (3) … Словарь синонимов
галогеніди — ів, мн. (одн. галогені/д, у, ч.). Сполуки галогенів з іншими, менш електровід ємними елементами … Український тлумачний словник
галогеніт — у, ч. Сіль із галогеніт іоном – однозарядним аніоном, що складається з атома галогену у ступені окиснення +3 і двох атомів Оксигену … Український тлумачний словник
галоген — halogenas statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. halogen vok. Halogen, n rus. галоген, m pranc. halogène, m … Fizikos terminų žodynas
галогеніди — галогениды halogenides Halogenide сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів. Солі галоїдних кислот: HF, HCl, HBr, HJ. Звичайно поділяються на солі слабкої флуоридної кислоти – флуориди і солі більш сильної хлоридної кислоти –… … Гірничий енциклопедичний словник
галогенітний — а, е. Стос. до галогеніту. Галогенітний галоген … Український тлумачний словник
галогенідний — а, е. Прикм. до галогені/д … Український тлумачний словник
Галоген — м. см. галогены Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой